навчальна програма
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Курс «Основи режисури» - це спеціальна дисципліна за фахом «Режисура музично-виховних шкільних заходів,” яка посідає особливе місце в системі вузівської підготовки педагогічних кадрів перш за все завдяки специфічності свого предмету, адже базовим принци¬пом його побудови є трактування режисури як максимально широкої сфери, що обіймає майже всі види постановочної діяльності та її надбань і включає всі засоби теоретично-практичного освоєння професійного досвіду майстрів театру масових театралізованих видовищ, багатство вироблених ними духовних цінностей.
Предмет вивчення курсу потребує засвоєння студентами знань та вмінь, необхідних для роботи з учасниками постановочних колективів над створенням високохудожніх естрадних вистав, театралізованих концертів, тематичних вечорів, свят, обрядів, ритуалів тощо.
Основною метою викладання курсу є виховання та навчання студента як режисера-постановника різноманітних театралізованих видовищ.
Завдання курсу:
вивчення теоретичних основ режисури естради, масових свят та
інших театралізованих заходів;
засвоєння основ акторської майстерності;
самостійну роботу по створенню режисерського задуму постановки та його втіленню;
репетиційний процес;
роботу з різноманітними жанрами та формами масових видовищ;
засвоєння специфіки роботи режисера із сценарно-драматургічним матеріалом.
Курс читається з 5-го по 8-й семестри. Теоретичний матеріал і практична робота розподілені в учбовій програмі курсу за ступенем зростаючої складності та з урахуванням необхідності засвоєння студентами організаційно-постановочних навичок в різноманітних жанрах масових театралізованих видовищ. Кожний семестр є певним етапом опанування знаннями і навичками в галузі режисури масових заходів, які практично реалізуються у постановці одного з видів театралізованих видовищ.
В основу вивчення курсу «Основи режисури» закладені лекційні, семінарські заняття та самостійна робота. Програмою навчання і виховання режисера музично-виховних шкільних заходів передбачена постановка курсових театралізованих заходів, засвоєння студентами навичок роботи з художником, освітлювачем, монтувальником, бутафором, реквізитор ром, костюмером, звукорежисером і та.ін.
Контроль за видами діяльності студентів здійснюється шляхом оцінювання знань, періодичним контролем по тестам після засвоєння ними першого – четвертого модуля. За результатами суми двох періодичних контрольних робіт виставляється підсумкова оцінка за національною, 100-бальною шкалами і ЕСST у шостому семестрі (залік). Екзамен проводиться за результатами двох періодичних контролів у восьмому семестрі.
Заліковий кредит 1.
Модуль 1
Змістовний модуль 1 СУТТЄВІСТЬ, СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ПРИНЦИПИ РЕЖИСУРИ ЕСТРАДИ, МАСОВИХ СВЯТ ТА ІНШИХ ФОРМ ТЕАТРУ МАСОВИХ ДІЙ.
Вступ
Предмет, структура та завдання курсу. Місце курсу в системі виховання майбутнього постановника шкільних масових свят, естрадних вистав, обрядів та інших театралізованих видовищ. Взаємозв’язок курсу «Основи шоу-режисури” з профілюючими курсами. Головні принципи виховання режисера естради, свят та обрядів. Проблеми та перспективи розвитку сучасного режисерського мистецтва масових театралізованих видовищ в Україні. Огляд літератури з курсу.
Тема 1.1 Сутність естради як виду мистецтва. Сучасні види масових театралізованих заходів, їх класифікація, виховні можливості
Поняття естради. Система і класифікація свят, естрадних видовищ, вистав, обрядів та інших форм театралізованих заходів в умовах сучасного суспільства. Основні функції естрадної вистави, концерту в життєдіяльності особистості, колективу, суспільства. Естрадні форми дозвілля. Місце масового свята та обряду в духовному житті різних соціально-демографічних груп сучасного суспільства. Масові свята, обряди та інші форми театралізованих масових дій як явище культури. Традиції та нововведення у масовому святі. Наукові дослідження масових свят та обрядів. Масове свято як предмет філософії, педагогіки, соціології, естетики, соціальної психології.
Тема 1.2. Роль режисера в організації творчого процесу
Основні специфічні риси режисури естради та масових театралізованих видовищ Найважливіші події, знаменні дані, всенародні свята і факти міжнародного життя - основний матеріал для естрадних вистав, свят та інших масових заходів. Загальні принципи і особливості драматургії та режисури жанру. Режисерський задум - ідейно-тематична і образно-художня основа сценарію театралізованого видовища. Режисер як автор і постановник номерів, тематичних епі¬зодів та видовища в цілому. Тематичний епізод - складова частина сценарію театралізованого видовища. Пролог, тематичні епізоди, епілог - структурна основа сценарію театралізованого видовища. Шляхи побудови масового дійства. Основні елементи композиції та їх послідовність в організації дії масового свята. Функції різноманітних театралізованих видовищ у святковій дії. Арсенал виразних засобів. їх організація у досягненні творчої мети режисера: дія як основний виразний засіб видовищного мистецтва та специфіка побудови дії у масовому заході: сценічна атмосфера та прийоми її створення: мізансцена як пластичио-образне відображення цілісного ідейно-художнього задуму: темпоритм дії та його значення у процесі монтажу номерів у епізоді та епізодів видовища: різномані¬тні засоби монтажу та особливості монтажних з'єднань музичних, читецький, хореографічних, кольорових, світлових та інших засобів, режисерського мистецтва: метафора, гіпербола, алегорія, УМОВНІСТЬ важливі ХУдожньо-образні засоби виразу ідейно-тематичного змісту постановки.
Тема 1.3. Конферансьє та ведучий на естраді
Поняття конферансу. Роль і функції конферансьє на естраді. Методика роботи над номерами конферансьє. Види конферансу. Видатні конферансьє радянської, російської та української естради. Ведучий на естраді. Спільне і відмінне з функціями конферансьє. Основи поведінки ведучого на естраді.
Тема 1.4. Режисерський постановочний план, його розділи, зміст та значення
Постановочний план як фактор, що формує задум режисера і як один з найважливіших елементів роботи режисера над ство¬ренням художньо-образного репетицій за епізодами: монтувальних творчих репетицій за участю виконавців і художніх колективів: монтувальних репетицій з декораційного оформлення, світла, звуку, кіно або відео: прогонів, збірних репе¬тицій, генеральних репетицій. Організаційна діяльність режисера у процесі проведення вистави або свята. Режисерська документація та її значення у процесі підготовки та проведення естрадної виста¬ви, свята і т. ін.
Змістовний модуль 2. РЕЖИСУРА КОНЦЕРТНОГО НОМЕРУ.
Тема 2.1. Види концертних програм.
Загальна структура концертної творчості. Дивертисментний концерт, сольний вокальний концерт, варьєте, ревю, шоу, мюзикл, кабаре. Мовний рід. Інструментальний рід. Вокальний рід. Хореографічний рід. Спортивно-цирковий рід. Філармонічний та естрадний жанри.
Тема 2.2. Концерт ний номер як вид естрадного мистецтва. Методика роботи над ним.
Основні принципи створення естрадного концертного номеру. Специфічність концертної драматургії (основи побудови мікро-драматургії номеру). Авторська позиція в створенні концертного
номеру. Взаємозв'язок авторської позиції і режисерського рішення концертного номеру. Гумор і сатира як види комічного, ліризм в сатиричних і гумористичних концертних номерах. Ексцентрика та буфонада в концертних номерах. Закон контрасту і закон виправдання в естрадному номері. Трансформація на естраді. Роль трюку в створенні концертного номеру. Пауза і її роль в змістовному навантаженні дії концертного номеру. Мовна дія в концертному номері. Основні принципи партнерства в концертному номері. Образ артиста та особливості акторської «маски».
Тема 2.3. Концертний номер як основа театралізованої вистави
Концертний номер як композиційна основа театралізованої вистави. Масовість - характерна риса концертного номеру в театралізованій виставі. Особливості коректури естрадного концертного номеру, що використовується в побудові режисерського епізоду театралізованої вистави. Режисерське рішення концертного номеру в театралізованій виставі. Особливості роботи з акторами та реальними учасниками концертних номерів в театралізованій виставі.
Тема 2.4. Формування режисерського задуму концертного номеру
Розробка концертного номеру ( задум та сценарій). Постано-вочний план концертного номеру. Ідейно-тематичний та дійовий аналіз літературного сценарію концертного номеру, обраного для постановки. Аналіз подій та особливостей композиційної побудо¬ви концертного номеру. Принципи відбору музичного, вокально¬го, хореографічного матеріалу, шо використовується для створен¬ня концертного номеру.
Тема 2.5. Театралізація як творчий метод режисера масових видовищ
Поняття «театралізація». її суть та зміст. Ідея та театралізація.
Театралізація як творчий метод дійового вирішення та організації масових театралізованих видовищ, метод художнього осмислення реальних подій і організації дії мас учасників. Театралізація і образ вирішення масової вистави.
Тема 2.6. Втілення режисерського задуму концертного номеру
(на музичній, вокальній, хореографічній, пластичній основах)
Загальні закономірності і специфічні особливості режисури естрадних номерів різноманітних жанрів. Шляхи формування ре-жисерського задуму та сценічного втілення концертного номеру, обраного для постановки (розробка постановочного плану).
Пошук режисерського прийому побудови наскрізної дії номеру. Використання в сценічному рішенні музичних, читацьких, хореографічних, театральних та інших виразних засобів.
Композиційне рішення концертного номеру (на музичній, вокальній, хореографічній, пластичній основах). Своєрідність акторської творчості в концертному номері. Специфіка роботи режисера з виконавцями концертного номеру. Робота з художником, балетмейстером, музичним керівником, звукорежисером, освітлювачем під час репетиційного періоду та періоду випуску концертного номеру. Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами у роботі над концертним номером.
Змістовний модуль 3. РЕЖИСУРА ТЕАТРАЛІЗОВАНОГО КОНЦЕРТУ.
Тема 3.1. Театралізований концерт - особливий жанр сучасного масового мистецтва
Художня своєрідність театралізованих концертів. Принципові відмінності театралізованого концерту від інших форм сучасного масового театру. Ідейно - тематичний та емоційний зміст театралізованого концерту. Драматургічна побудова та своєрідність структури театралізованого концерту.
Номери - основа театралізованого концерту. Театралізований концерт як продовження інших масових заходів (урочистих та святкових засідань, мітингів і т. ін). Види театралізованих концертів. Фактори, що мають вплив на характер режисерського задуму театралізованого концерту.
Основні завдання, що стоять перед режисером театралізованого концерту.
Тема 3.2. Формування режисерського задуму святкового театралізованого концерту
Сценарій - літературна першооснова театралізованого концерту. Композиція сценарію та особливості драматургічного запису. Розробка режисерського постановочного плану. Монтаж як творчий метод драматургії та режисури театралізованого концерту.
Тема 3.3. Режисура епізоду театралізованого концерту
Епізод як тематично закінчена та ритмічно організована за законами драматургії частина видовища. Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного, іконографічного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами (поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби і тf.ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з виконавцями номерів та учасниками епізоду. Художньо-образне рішення епізоду.
Організації художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 3.4. Втілення режисерського задуму святкового театралізованого концерту
Режисерський сценарій і шляхи до втілення задуму театралізованого концерту.
Постановочний прийом - головний принцип режисури театралізованого концерту. Динамічно-пластична структура концерту. Зоровий (художній) образ концерту. Жанрово-стилістична єдність важливий принцип побудови концерту. Принцип злиття різних концертних номерів в єдиний блок-сюжет. Режисерський монтаж концертних номерів. Створення дійового розвитку - основне за¬вдання режисерського монтажу концертних номерів. Театралізація як принцип режисури театралізованої концертної програми. Особливості режисерської розробки взаємодії маси (кількість учасників) з концертним номером. Зображальні пластичні засоби театралізованого концерту. Використання відео та кінофрагментів, діапозитивів, проекцій у театралізованому концерті. Художньо-декоративне рішення театралізованого концерту. Пошуки найбільш ефективних сполучень виразних засобів при створенні образного рішення театралізованого концерту.
Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами у роботі над театралізованим концертом.
Тема 3.5. Режисерська діяльність Е М. Туманова.
Роль І. М. Туманова у створенні школи режисури масових театралізованих видовищ. Аналіз творчої та педагогічної діяльності І. М. Туманова.
Змістовний модуль 4. РЕЖИСУРА ЕСТРАДНОГО ВИДОВИЩА (ВИСТАВИ)
Тема 4.1. Специфічні особливості режисури естрадного видовища (вистави)
Визначення поняття «естрадний театр». Види театрально-видовищної естради. Сучасні форми естрадного мистецтва. Принципи органічного злиття у єдине театральне видовище розмаїття театральних жанрів.
Принцип побудови естрадного видовища. Закони цілісності та стильової єдності Зв'язок змістовної основи естрадного видовища з конкретними подіями дійсності, громадськими явищами «на злобу дня» і т. ін. Основні елементи композиції, наскрізний режисерський хід, виразні засоби. Роль перспективи у створенні естрадної вистави. Значення організаційних здібностей режисера для втілення ідейно-художнього задуму естрадних та масових видовищ. Специфіка роботи режисера з актором естради. Значення індивідуальності актора (маски актора) у створенні естрадної драматургії та режисерського рішення естрадного номеру.
Тема 4.2. Формування режисерського задуму естрадного видовища (вистави)
Створення та розробка сценарію і постановочного плану естрадного видовища (вистави): підбір літературного, художнього, музичного матеріалів для написання сценарної основи видовища, фо-рмування загального задуму постановки. Монтаж як творчий метод драматургії та режисури театралізованого естрадного видовища.
Тема 4.3. Режисура епізоду естрадного видовища
Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного, та інших матеріалів для створення естрадних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами ( поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби і т. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з ведучими номерів та учасниками епізоду. Художньо-образне та музичне рішення епізоду. Організація художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 4. 4.Втілення режисерського задуму естрадного видовища (вистави)
Режисура, організаційно-виконавча робота в естрадному видовищі: робота над втіленням задуму видовища: визначення над¬завдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів. Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, що до випуску вистави (на основі режисерських епізодів). Репетиції з виконавцями, творчими колективами -учасниками видовища. Залучення до роботи над окремими епізодами вистави разом зі студентами професійних виконавців: акторів, музикантів, хореографів та ін. Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення видовища.
Проведення генеральних репетицій та показу видовища на сцені учбового театру, концертної організації або на телебаченні.
Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над естрадним видовищем.
Тема 4.5. Режисерська діяльність І. Г. Шароєва
І. Г. Шароєв та його роль у розвитку школи сучасної режисури естради та масових видовищ. Аналіз творчої та педагогічної ді¬яльності І. Г. Шароєва.
Змістовний модуль 5. РЕЖИСУРА ТЕАТРАЛЬНОГО ВИДОВИЩА ПРОСТО НЕБА.
Тема 5.1. Особливості режисури масових театралізованих видовищ просто неба ( свят, обрядів, ритуалів)
Жанри і форми театралізованих вистав, свят та ритуалів просто неба. Форми та методи перекладу літературного (сценарного) матеріалу у сценічне видовище. Сценарій як втілення режисерського задуму. Використання монтажних з'єднань, музичних, чите¬цьких, хореографічних, театральних та інших виразних засобів у загальній композиції театралізованої вистави або свята просто неба. Поняття ідеї як головної думки вистави або свята. Поняття про художній образ вистави або свята. Фактори, що впливають на характер режисерського задуму вистави або свята просто неба.
Особливості просторової композиції вистави або свята просто неба з елеументами обряду або ритуалу. Вплив та особливості ігрових майданчиків на жанрове рішення свята-ритуалу або обряду та планування дії на вулиці, в парку, на площі. Виразні засоби та організація дій глядачів, учасників ритуальних або обрядових і дій у святі просто неба. Організаційно-постановча робота у святах з елементами ритуалу та обряду.
Тема 5.2. Свята та обряди як психолого -педагогічне явище
Свято і святковість. Поняття про святкову ситуацію та п пси¬хологічно-педагогічна характеристика. Святкові концепції свят та святковість. Ситуативний характер масового свята та обряду. Типи святкової та обрядової ситуації. Масове свято та обряд як соц¬ально орієнтоване, художньо оформлене масове спілкування. Поняття про святкове спілкування. Міжособисте. групове, колектив¬не, масове спілкування в святі та обряді. Ситуативний настрій, атмосфера та громадський настрій в масовому святі та обряді. Цільова установка та її реалізація в масовому святі та обряді. Сценарій як психологічно-педагогічна програма керування аудиторією. Принципи моделювання сценарію. Діяльність сценариста, режисера як педагога і психолога. Педагогічне програмування впливу на учасників масового свята та обряду.
Тема 5.3. Формування режисерського задуму масового свята-ритуалу просто неба
Створення та розробка сценарію і постановочного плану масового свята, ритуалу просто неба: підбір літературного, ХУДОЖНЬОГО, музичного, іконографічного, документального матеріалів для написання сценарної основи епізодів видовища, формування загального задуму постановки. Обробка документального матеріалу та відбір виразних засобів.
Тема 5.4. Режисура епізоду масового свята (вистави) просто неба
Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного, іконографічного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Синтез документального і художнього матеріалів та формування епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами (поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби і т. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з виконавцями номерів та учас¬никами епізоду. Художньо-образне рішення епізоду. Організації художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 5.5. Втілення режисерського задуму масового свята-ритуала просто неба
Режисура, організаційно-виконавча робота у масовому святі-ритуалі просто неба. Робота над втіленням задуму видовища: визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів. Театралізація номерів та об'єднання їх у тематичні блоки. Формування епізоду масового видовища: монтаж різножанрових номерів, масових дій, додаткових художніх засобів (світлових, музичних, художньо-декоративних і та .ін.). Розробка постановочного прийому з урахуванням єдиного стилю видовища. Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, що до випуску вистави. Репетиції з виконавцями, творчими колективами - учасниками видовища. Залучення до роботи над окремими епізодами вистави разом зі студентами профе¬сійних виконавців: акторів, музикантів, хореографів та ін. Робота з реальними героями у видовищі (епізоді). Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення видовища. Проведення генеральних репетицій та показу видовища на сценічному майданчику просто неба або вулиці, стадіоні та ін.
Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над видовищем просто неба.
Змістовний модуль 6. РЕЖИСУРА ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНОГО СВЯТА.
Тема 6.1. Фольклорний театр та його основні принципи
Визначення поняття «фольклорний театр». Види фольклорно-етнографічних свят та обрядів.
Сучасні форми фольклорно-театрального мистецтва.
Принципи сценарної розробки народного видовища (свята, вистави. обряду. гри та ін.). Синтез літературного та фольклорного матеріалу у формуванні епізоду фольклорного свята (частушки, ігри, раєшник, народна пісня, казковий та національний фольклор). Закони цілісності та стильової єдності фольклорного видовища. Зв'язок змістовної основи фольклорного свята з конкретними істо¬ричними подіями, громадськими явищами (народний святковий ка¬лендар). Принцип побудови сучасного масового видовища на фольк¬лорній основі. Виразні засоби та організація дій глядачів, учасників епізодів з елементами традиційного народного свята. Основні елеме¬нти композиції, наскрізний режисерський хід, виразні засоби. Роль перспективи у створенні фольклорної вистави (свята, ритуалу, обряду). Значення організаційних здібностей режисера для втілення ідейно-художнього задуму фольклорно-етнографічних видовищ. Специфіка роботи режисера з акторами, народними фольклорними та танцювальними колективами, ансамблями народної музики та ін.
Тема 6.2. Український народний святковий календар
Поняття про народний святковий та обрядовий календар. Ві¬дображення землеробських традицій. Зв'язок з природою. Основні свята українського народного календарю.
Тема 6.3. Символ та символіка в українських народних святах
Поняття символу та символіки. Функції та призначення символів. Символ та символіка в українських народних святах. Значення символу у створення образу свята.
Тема 6.4. Масове свято, гра та обряд
Співвідношення ігрового та реального в масовому святі та обряді. Гра та культура. Місце гри в життєдіяльності дитини, підлітка, дорослої людини. Світові концепції гри та ігрового дозвілля. Сучасне розуміння ролі гри в духовному житті суспільства. Зміст та межі використання гри в масовому святі та обряді. Гра та розваги. Гра та видовище. Гра та урочистість. Гра та ритуал. Гра та обряд. Карнавальна гра. Єдність соціального та художньо-творчого підходу до гри у масовому святі.
Тема 6.5. Особливості режисури українських народних свят
Відображення традицій та звичаїв народу. Використання обрядових, ритуальних та магічних дій. Особливості режисерсько-постановочної роботи та проведення українського народного свята в реальних просторово-часових умовах: у селищі, районному центрі, у великому місті.
Тема 6.6. Формування режисерського задуму фольклорної театралізованої вистави (свята)
Створення та розробка сценарію і постановочного плану фольклорної театралізованої вистави (свята) з елементами святкового традиційного народного дійства. Відбір літературного, фольклорного, художнього, музичного, іконографічного, документального матеріалів для написання сценарної основи видовища, фор¬мування загального задуму постановки. Обробка фольклорного, музичного, іконографічного, художнього, документального мате ріалу та відбір виразних засобів для написання сценарної основи режисерських епізодів; театралізація концертних номерів (вокальних, інструментальних, хореографічних) та об'єднання їх у тематичні блоки.
Тема 6.7. Режисура епізоду фольклорного свята
Відбір літературного, музичного, вокального, хореографічного, іконографічного, фольклорного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Синтез фольклорного, музичного, іконографічного, документального.! художнього матеріалів та формування епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами (поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньозображувальні засоби і т. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з виконавцями номерів та учасниками епізоду. Художньо-образне рішення епізоду. Організація художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 6.8. Втілення режисерського задуму фольклорної театралізованої вистави (свята)
Режисура, організаційно-виконавча робота у фольклорній театралізованій виставі (святі) з елементами святкового традиційного народного дійства. Робота над втіленням задуму видовища (свята зи-мового циклу): визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру по-становки, монтажу виразних засобів. Театралізація номерів та об'єднання їх у тематичні блоки. Формування епізоду масового ви-довища: монтаж різножанрових номерів, масових дій, народних ігор, додаткових художніх засобів (світлових, музичних, художньо-декоративних і та.ін.). Розробка постановочного прийому з урахуванням народних фольклорних традицій та єдиного стилю видовища.
Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, що до випуску вистави. Репетиції з виконавцями, тво-рчими колективами - учасниками видовища. Залучення до роботи над окремими епізодами вистави разом зі студентами-режисерами інших виконавців: співаків-акторів. музикантів, хореографів та ін. Робота з народними фольклорними та танцювальними колективами, ансамблями народної музики. Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення видовища. Проведення генеральних репетицій та показу видовища на сцені (сценічному майданчику, на площі, вулиці, стадіоні). Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над фольклорно-етнографічними видовищами.
Тема 6.9. Новаторські пошуки корифеїв українського театру у розвитку традицій народного мистецтва.
Тенденція театральності та народності в драматургічній, акторській і режисерській творчості корифеїв. Новаторські пошуки у розвитку поетичних, музичних, танцювальних фольклорних традицій українського народу у драматургічному та режисерському мистецтві М. Л. Кропивницького, М. П. Старицького, М. К. Садовського.
Тема 6.10. Режисерська діяльність Б. Г. Шарварко
Режисерська діяльність Б. Г. Шарварко та її значення для роз-витку режисури театралізованих програм, свят та вистав в Україні. Аналіз робіт Б. Г. Шарварко з фестивалів і культурних програм.
Тема 6.11. Фестивалі фольклору
Особливості складання програми фольклорного фестивалю (фестивалю традиційної народної культури). Режисура фестивальних заходів: вітання учасників та гостей фестивалю; концерти народних танцювальних колективів-хазяїв фестивалю; урочисте відкриття фестивалю; відкриття виставок народного мистецтва: конкурс народних музик: конкурс народного співу: конкурс колективів народного танцю; концерт української сучасної популярної музики, урочисте вручення нагород та церемонія закриття фестивалю.
Змістовний модуль 7. РЕЖИСУРА ІГРОВОЇ ТЕТРАЛІЗОВАНОЇ ПРОГРАМИ
Тема 7.1. Класифікація ігрових розважальних програм
Ігровий жанр - традиційний елемент масового свята, народного гуляння, карнавалу, тематичного вечора та інших театралізованих форм відпочинку. Класифікація і специфічні особливості ігор, розважальних заходів, форм відпочинку та засоби їх театралізації. Елементи ігор та розваг у масових дитячих театралізованих програмах.
Тема 7.2. Методика режисерської розробки і проведення ігор та розваг
Ігрова «вистава спілкування» - особлива форма колективної творчості. Зміст гри - діяльність у відношеннях між людьми
Драматургічна структура гри. Початок-«зав'язка», розвиток і кульмінація, «розв'язка» - фінал - підсумок змагання. Розробка режисерського задуму гри. Надзавдання гри. Підбір виконавців для участі в ігровій дії. Засоби перевтілення учасників гри в умовно-реальних ситуаціях, моделювання нових незвичайних ситуацій, які відрізняються від буденно-звичних. Організація та методична підготовка до проведення гри. Умови проведення гри. Облік специфічних факторів кожного конкретного ігрового заходу. Характеристика ігрової дії: наявність ігрового простору, наявність правил гри та добровільне погодження до їх прийняття і виконання (у святі ігрові правила виступають у якості обряду, ритуалу або церемоніалу). Основні критерії гри: а) цікавість: б) досяжність: в) корисність. Складання плану проведення ігор. Опис гри. Умови гри. Методичні, режисерські і педагогічні вказівки та зауваження до гри. Репетиції з ведучими ігор. Реквізит для проведення ігор (необхідний мінімум). Використання художнього, музичного, світлового оформлення. Театралізація ігор, естетика оформлення реквізиту. Використання слайдів, відео- та магнітофонних записів в оформленні ігор. Художнє оформлення ігрових майданчиків.
Тема 7.3. Особливості режисури театралізованих розважальних програм
Принцип побудови ігрової розважальної програми. З'язок програми з конкретними подіями дійсності або святковими подія¬ми, громадськими явищами «на злобу дня» і т.ін. Вираження цього зв'язку у конкретній тематиці, надзавданні, наскрізній дії та образі програми. Принцип тематичного відбору і використання готових концертних номерів в ігровій розважальній програмі. Театралізація як метод організації дії. художнього осмислення подій, що є основою програми. Психолого-педагогічні основи ігрового спілкування учасників конкурсно-розважальної програми.
Тема 7.4. Формування режисерського задуму театралізованої конкурсно-розважальної програми
Створення режисерського сценарію і постановочного плану конкурсно-розважальної програми (на ігровій основі за принципом КВК). Відбір ігрових моментів (фрагментів), концертних номерів для включення в театралізовану частин) програми. Розробка, театралізація ігор та монтаж ігрових епізодів.
Тема 7.5. Режисура епізоду театралізованої конкурсно-розважальної програми
Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру основного структурного компоненту тематичного епізоду. Синтез документального і художнього матеріалів та формування епізоду. Розробка монтажного '«зв'язку» між номерами ( поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби "і т. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з ведучими номерів та учасниками епізоду. Художньо-образне та музичне рішення епізоду. Організація художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 7.6. Втілення режисерського задуму театралізованої конкурсно-розважальної програми
Режисура, організаційно-виконавча робота у театралізованій конкурсно-розважальної програмі. Робота над втіленням задуму програми: визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів. Театралізація ігор та введення їх у тематичні (конкурсні) епізоди. Формування епізоду ігрової програми, монтаж ігор та різножанрових номерів, художніх засобів (світлових, музичних, художньо-декоративних і та.ін.). Розробка постановочного прийому з урахуванням тематики та єдиного стилю видовища. Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, щодо випуску конкурсно-розважальної програми. Репетиції з виконавцями ігор, концертних номерів, творчими колективами - учасниками програми, журі. Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення програми. Проведення генеральних репетицій та показу програми на сцені учбового театру або палацу культури, телебаченні і та.ін. Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над конкурсно-розважальною програмою.
Модуль 8. РЕЖИСУРА ТЕМАТИЧНОГО ТЕТРАЛІЗОВАНОГО ВЕЧОРА
Тема 8.1.. Тематичний вечір як форма театралізованої вистави
Художньо-образие осмислення конкретних життєвих явищ фактів, сучасної дійсності, "історій життя" сучасних героїв - важливий та необхідний аспект у режисурі тематичного вечора.
Сценарій - основоположний принцип тематичного вечора, у якому головний не сюжет, а хід - розвиток думки. Драматургічні функції музики в тематичному вечорі. Документальний матеріал у драматургії тематичного вечора. Основні види та жанрове визначення тематичних вечорів (вечір-розітовідь, вечір-портрет, вечір-рапорт, вечір-мітинг, вечір-ритуал, вечір-концерт, вечір-конкурс, ювілейний вечір, і т. ін).
Тема 8.2. Формування режисерського задуму тематичного театралізованого вечора (за вибором студента)
Створення та розробка сценарію і постановочного плану тематичного театралізованого вечора. Зв'язок тематичного видовища з конкретними подіями дійсності (історичними, міжнародними, національними, громадсько-політичними, ювілейними і т. ін). Вираз цього зв'язку у конкретній тематиці, надзавданні, наскрізній дії, та образнім рішенні те¬атралізованого видовища. Відбір та використання (за тематичним принципом) літературного, художньою, музичного, іконографічного, документального матеріалів для написання сценарної основи тематичного театралізованого вечора, формування загального задуму постановки. Обробка документального, літературного, музичного, кіно-та відео матеріалів і відбір виразних засобів для написання сценарної основи режисерських епізодів; театралізація концертних номерів (вокальних, інструментальних, хореографічних) та об'єднання їх у тематичні блоки.
Тема 8.3 Специфіка режисури масової суспільно-політичної вистави
Сценічні форми публіцистичних вистав. Визначення ідейно-тематичного змісту вистави. Формування задуму і композиції видовища. Монтаж мініатюр, фейлетонів, сатиричних памфлетів. Особливості роботи режисера з акторами та реальними героями у публіцистичному видовищі. Організаційпо-постаповочпа робота в публіцистичній виставі. Організація дії глядачів у публіцистичному видовищі.
Тема 8.4. Розробка постановочного плану режисерської
роботи студента(проект дипломної самостійної
постановки)
Обгрунтування теми свята або вистави. Розкриття ідейпо-тематичного та художнього задуму майбутньої самостійної режисерської постановки. Літературний сценарій свята (вистави) та режисерська партитура святкового видовища. Постановочний план та інша документація що до організації випуску дипломної постановки.
Тема 8.5. Режисура епізоду тематичного театралізованого вечора
Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами (поетичні та прозаїчні тексти, музика. пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби і та. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з ведучими та учасниками епізоду. Художньо-образне та музичне рішення епізоду. Організація художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 8.6. Кіно, відео, звук, світло як виразні засоби театралізованого тематичного вечора
Використання виразних засобів документального і художнього кіно або відео матеріалів у театралізованому тематичному вечорі.
Принципи образного рішення кіно або відеоматеріалу. що використовується у тематичному вечорі. Значення музично-пошукового оформлення у театралізованому вечорі. Світлове рішення оформлення вечора як засіб створення сценічної атмосфери Роль і задачі режисера в роботі над світловою композицією.
Тема 8.7. Особливості втілення режисерського задуму тематичного театралізованого вечора
Режисура, організаційно-виконавча робота у тематичному вечорі. Робота над втіленням задуму театралізованого вечора: визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів. Театралізація дій реальних героїв, тематичних концертних номерів та об'єднання їх у режисерські епізоди. Формування епізоду: монтаж різножанрових номерів, масових дій, додаткових художніх засобів (світлових, музичних, художньо-декоративних і тf.ін.). Розробка початку та закінчення вечора (пролог, епілог), постановочного прийому з урахуванням тематики вечора та єдиного стилю видовища. Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, що до випуску тематичного вечора. Репетиції з виконавцями, реальними героями, творчими колективами - учасниками вечора. Залучення до роботи над окремими епізодами вечора разом зі студентами професійних виконавців: акторів-співаків. ведучих, музикантів, хореографів та ін. Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення театралізованого вечора. Проведення генеральних репетицій та показу вечора на сцені учбового театру або закладу культури, телебаченні. Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над театралізованим тематичним вечором.
Тема 8.9. Техніка безпеки під час проведення масового театралізованого заходу.
Визначення небезпечних оточуючих об'єктів. Створення плану заходів з техніки безпеки. Сповіщання органів внутрішніх справ, ДАІ, швидкої допомоги. Значення заходів з техніки безпеки для проведення масового свята.
Курс «Основи режисури» - це спеціальна дисципліна за фахом «Режисура музично-виховних шкільних заходів,” яка посідає особливе місце в системі вузівської підготовки педагогічних кадрів перш за все завдяки специфічності свого предмету, адже базовим принци¬пом його побудови є трактування режисури як максимально широкої сфери, що обіймає майже всі види постановочної діяльності та її надбань і включає всі засоби теоретично-практичного освоєння професійного досвіду майстрів театру масових театралізованих видовищ, багатство вироблених ними духовних цінностей.
Предмет вивчення курсу потребує засвоєння студентами знань та вмінь, необхідних для роботи з учасниками постановочних колективів над створенням високохудожніх естрадних вистав, театралізованих концертів, тематичних вечорів, свят, обрядів, ритуалів тощо.
Основною метою викладання курсу є виховання та навчання студента як режисера-постановника різноманітних театралізованих видовищ.
Завдання курсу:
вивчення теоретичних основ режисури естради, масових свят та
інших театралізованих заходів;
засвоєння основ акторської майстерності;
самостійну роботу по створенню режисерського задуму постановки та його втіленню;
репетиційний процес;
роботу з різноманітними жанрами та формами масових видовищ;
засвоєння специфіки роботи режисера із сценарно-драматургічним матеріалом.
Курс читається з 5-го по 8-й семестри. Теоретичний матеріал і практична робота розподілені в учбовій програмі курсу за ступенем зростаючої складності та з урахуванням необхідності засвоєння студентами організаційно-постановочних навичок в різноманітних жанрах масових театралізованих видовищ. Кожний семестр є певним етапом опанування знаннями і навичками в галузі режисури масових заходів, які практично реалізуються у постановці одного з видів театралізованих видовищ.
В основу вивчення курсу «Основи режисури» закладені лекційні, семінарські заняття та самостійна робота. Програмою навчання і виховання режисера музично-виховних шкільних заходів передбачена постановка курсових театралізованих заходів, засвоєння студентами навичок роботи з художником, освітлювачем, монтувальником, бутафором, реквізитор ром, костюмером, звукорежисером і та.ін.
Контроль за видами діяльності студентів здійснюється шляхом оцінювання знань, періодичним контролем по тестам після засвоєння ними першого – четвертого модуля. За результатами суми двох періодичних контрольних робіт виставляється підсумкова оцінка за національною, 100-бальною шкалами і ЕСST у шостому семестрі (залік). Екзамен проводиться за результатами двох періодичних контролів у восьмому семестрі.
Заліковий кредит 1.
Модуль 1
Змістовний модуль 1 СУТТЄВІСТЬ, СПЕЦИФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ І ПРИНЦИПИ РЕЖИСУРИ ЕСТРАДИ, МАСОВИХ СВЯТ ТА ІНШИХ ФОРМ ТЕАТРУ МАСОВИХ ДІЙ.
Вступ
Предмет, структура та завдання курсу. Місце курсу в системі виховання майбутнього постановника шкільних масових свят, естрадних вистав, обрядів та інших театралізованих видовищ. Взаємозв’язок курсу «Основи шоу-режисури” з профілюючими курсами. Головні принципи виховання режисера естради, свят та обрядів. Проблеми та перспективи розвитку сучасного режисерського мистецтва масових театралізованих видовищ в Україні. Огляд літератури з курсу.
Тема 1.1 Сутність естради як виду мистецтва. Сучасні види масових театралізованих заходів, їх класифікація, виховні можливості
Поняття естради. Система і класифікація свят, естрадних видовищ, вистав, обрядів та інших форм театралізованих заходів в умовах сучасного суспільства. Основні функції естрадної вистави, концерту в життєдіяльності особистості, колективу, суспільства. Естрадні форми дозвілля. Місце масового свята та обряду в духовному житті різних соціально-демографічних груп сучасного суспільства. Масові свята, обряди та інші форми театралізованих масових дій як явище культури. Традиції та нововведення у масовому святі. Наукові дослідження масових свят та обрядів. Масове свято як предмет філософії, педагогіки, соціології, естетики, соціальної психології.
Тема 1.2. Роль режисера в організації творчого процесу
Основні специфічні риси режисури естради та масових театралізованих видовищ Найважливіші події, знаменні дані, всенародні свята і факти міжнародного життя - основний матеріал для естрадних вистав, свят та інших масових заходів. Загальні принципи і особливості драматургії та режисури жанру. Режисерський задум - ідейно-тематична і образно-художня основа сценарію театралізованого видовища. Режисер як автор і постановник номерів, тематичних епі¬зодів та видовища в цілому. Тематичний епізод - складова частина сценарію театралізованого видовища. Пролог, тематичні епізоди, епілог - структурна основа сценарію театралізованого видовища. Шляхи побудови масового дійства. Основні елементи композиції та їх послідовність в організації дії масового свята. Функції різноманітних театралізованих видовищ у святковій дії. Арсенал виразних засобів. їх організація у досягненні творчої мети режисера: дія як основний виразний засіб видовищного мистецтва та специфіка побудови дії у масовому заході: сценічна атмосфера та прийоми її створення: мізансцена як пластичио-образне відображення цілісного ідейно-художнього задуму: темпоритм дії та його значення у процесі монтажу номерів у епізоді та епізодів видовища: різномані¬тні засоби монтажу та особливості монтажних з'єднань музичних, читецький, хореографічних, кольорових, світлових та інших засобів, режисерського мистецтва: метафора, гіпербола, алегорія, УМОВНІСТЬ важливі ХУдожньо-образні засоби виразу ідейно-тематичного змісту постановки.
Тема 1.3. Конферансьє та ведучий на естраді
Поняття конферансу. Роль і функції конферансьє на естраді. Методика роботи над номерами конферансьє. Види конферансу. Видатні конферансьє радянської, російської та української естради. Ведучий на естраді. Спільне і відмінне з функціями конферансьє. Основи поведінки ведучого на естраді.
Тема 1.4. Режисерський постановочний план, його розділи, зміст та значення
Постановочний план як фактор, що формує задум режисера і як один з найважливіших елементів роботи режисера над ство¬ренням художньо-образного репетицій за епізодами: монтувальних творчих репетицій за участю виконавців і художніх колективів: монтувальних репетицій з декораційного оформлення, світла, звуку, кіно або відео: прогонів, збірних репе¬тицій, генеральних репетицій. Організаційна діяльність режисера у процесі проведення вистави або свята. Режисерська документація та її значення у процесі підготовки та проведення естрадної виста¬ви, свята і т. ін.
Змістовний модуль 2. РЕЖИСУРА КОНЦЕРТНОГО НОМЕРУ.
Тема 2.1. Види концертних програм.
Загальна структура концертної творчості. Дивертисментний концерт, сольний вокальний концерт, варьєте, ревю, шоу, мюзикл, кабаре. Мовний рід. Інструментальний рід. Вокальний рід. Хореографічний рід. Спортивно-цирковий рід. Філармонічний та естрадний жанри.
Тема 2.2. Концерт ний номер як вид естрадного мистецтва. Методика роботи над ним.
Основні принципи створення естрадного концертного номеру. Специфічність концертної драматургії (основи побудови мікро-драматургії номеру). Авторська позиція в створенні концертного
номеру. Взаємозв'язок авторської позиції і режисерського рішення концертного номеру. Гумор і сатира як види комічного, ліризм в сатиричних і гумористичних концертних номерах. Ексцентрика та буфонада в концертних номерах. Закон контрасту і закон виправдання в естрадному номері. Трансформація на естраді. Роль трюку в створенні концертного номеру. Пауза і її роль в змістовному навантаженні дії концертного номеру. Мовна дія в концертному номері. Основні принципи партнерства в концертному номері. Образ артиста та особливості акторської «маски».
Тема 2.3. Концертний номер як основа театралізованої вистави
Концертний номер як композиційна основа театралізованої вистави. Масовість - характерна риса концертного номеру в театралізованій виставі. Особливості коректури естрадного концертного номеру, що використовується в побудові режисерського епізоду театралізованої вистави. Режисерське рішення концертного номеру в театралізованій виставі. Особливості роботи з акторами та реальними учасниками концертних номерів в театралізованій виставі.
Тема 2.4. Формування режисерського задуму концертного номеру
Розробка концертного номеру ( задум та сценарій). Постано-вочний план концертного номеру. Ідейно-тематичний та дійовий аналіз літературного сценарію концертного номеру, обраного для постановки. Аналіз подій та особливостей композиційної побудо¬ви концертного номеру. Принципи відбору музичного, вокально¬го, хореографічного матеріалу, шо використовується для створен¬ня концертного номеру.
Тема 2.5. Театралізація як творчий метод режисера масових видовищ
Поняття «театралізація». її суть та зміст. Ідея та театралізація.
Театралізація як творчий метод дійового вирішення та організації масових театралізованих видовищ, метод художнього осмислення реальних подій і організації дії мас учасників. Театралізація і образ вирішення масової вистави.
Тема 2.6. Втілення режисерського задуму концертного номеру
(на музичній, вокальній, хореографічній, пластичній основах)
Загальні закономірності і специфічні особливості режисури естрадних номерів різноманітних жанрів. Шляхи формування ре-жисерського задуму та сценічного втілення концертного номеру, обраного для постановки (розробка постановочного плану).
Пошук режисерського прийому побудови наскрізної дії номеру. Використання в сценічному рішенні музичних, читацьких, хореографічних, театральних та інших виразних засобів.
Композиційне рішення концертного номеру (на музичній, вокальній, хореографічній, пластичній основах). Своєрідність акторської творчості в концертному номері. Специфіка роботи режисера з виконавцями концертного номеру. Робота з художником, балетмейстером, музичним керівником, звукорежисером, освітлювачем під час репетиційного періоду та періоду випуску концертного номеру. Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами у роботі над концертним номером.
Змістовний модуль 3. РЕЖИСУРА ТЕАТРАЛІЗОВАНОГО КОНЦЕРТУ.
Тема 3.1. Театралізований концерт - особливий жанр сучасного масового мистецтва
Художня своєрідність театралізованих концертів. Принципові відмінності театралізованого концерту від інших форм сучасного масового театру. Ідейно - тематичний та емоційний зміст театралізованого концерту. Драматургічна побудова та своєрідність структури театралізованого концерту.
Номери - основа театралізованого концерту. Театралізований концерт як продовження інших масових заходів (урочистих та святкових засідань, мітингів і т. ін). Види театралізованих концертів. Фактори, що мають вплив на характер режисерського задуму театралізованого концерту.
Основні завдання, що стоять перед режисером театралізованого концерту.
Тема 3.2. Формування режисерського задуму святкового театралізованого концерту
Сценарій - літературна першооснова театралізованого концерту. Композиція сценарію та особливості драматургічного запису. Розробка режисерського постановочного плану. Монтаж як творчий метод драматургії та режисури театралізованого концерту.
Тема 3.3. Режисура епізоду театралізованого концерту
Епізод як тематично закінчена та ритмічно організована за законами драматургії частина видовища. Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного, іконографічного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами (поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби і тf.ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з виконавцями номерів та учасниками епізоду. Художньо-образне рішення епізоду.
Організації художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 3.4. Втілення режисерського задуму святкового театралізованого концерту
Режисерський сценарій і шляхи до втілення задуму театралізованого концерту.
Постановочний прийом - головний принцип режисури театралізованого концерту. Динамічно-пластична структура концерту. Зоровий (художній) образ концерту. Жанрово-стилістична єдність важливий принцип побудови концерту. Принцип злиття різних концертних номерів в єдиний блок-сюжет. Режисерський монтаж концертних номерів. Створення дійового розвитку - основне за¬вдання режисерського монтажу концертних номерів. Театралізація як принцип режисури театралізованої концертної програми. Особливості режисерської розробки взаємодії маси (кількість учасників) з концертним номером. Зображальні пластичні засоби театралізованого концерту. Використання відео та кінофрагментів, діапозитивів, проекцій у театралізованому концерті. Художньо-декоративне рішення театралізованого концерту. Пошуки найбільш ефективних сполучень виразних засобів при створенні образного рішення театралізованого концерту.
Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами у роботі над театралізованим концертом.
Тема 3.5. Режисерська діяльність Е М. Туманова.
Роль І. М. Туманова у створенні школи режисури масових театралізованих видовищ. Аналіз творчої та педагогічної діяльності І. М. Туманова.
Змістовний модуль 4. РЕЖИСУРА ЕСТРАДНОГО ВИДОВИЩА (ВИСТАВИ)
Тема 4.1. Специфічні особливості режисури естрадного видовища (вистави)
Визначення поняття «естрадний театр». Види театрально-видовищної естради. Сучасні форми естрадного мистецтва. Принципи органічного злиття у єдине театральне видовище розмаїття театральних жанрів.
Принцип побудови естрадного видовища. Закони цілісності та стильової єдності Зв'язок змістовної основи естрадного видовища з конкретними подіями дійсності, громадськими явищами «на злобу дня» і т. ін. Основні елементи композиції, наскрізний режисерський хід, виразні засоби. Роль перспективи у створенні естрадної вистави. Значення організаційних здібностей режисера для втілення ідейно-художнього задуму естрадних та масових видовищ. Специфіка роботи режисера з актором естради. Значення індивідуальності актора (маски актора) у створенні естрадної драматургії та режисерського рішення естрадного номеру.
Тема 4.2. Формування режисерського задуму естрадного видовища (вистави)
Створення та розробка сценарію і постановочного плану естрадного видовища (вистави): підбір літературного, художнього, музичного матеріалів для написання сценарної основи видовища, фо-рмування загального задуму постановки. Монтаж як творчий метод драматургії та режисури театралізованого естрадного видовища.
Тема 4.3. Режисура епізоду естрадного видовища
Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного, та інших матеріалів для створення естрадних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами ( поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби і т. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з ведучими номерів та учасниками епізоду. Художньо-образне та музичне рішення епізоду. Організація художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 4. 4.Втілення режисерського задуму естрадного видовища (вистави)
Режисура, організаційно-виконавча робота в естрадному видовищі: робота над втіленням задуму видовища: визначення над¬завдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів. Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, що до випуску вистави (на основі режисерських епізодів). Репетиції з виконавцями, творчими колективами -учасниками видовища. Залучення до роботи над окремими епізодами вистави разом зі студентами професійних виконавців: акторів, музикантів, хореографів та ін. Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення видовища.
Проведення генеральних репетицій та показу видовища на сцені учбового театру, концертної організації або на телебаченні.
Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над естрадним видовищем.
Тема 4.5. Режисерська діяльність І. Г. Шароєва
І. Г. Шароєв та його роль у розвитку школи сучасної режисури естради та масових видовищ. Аналіз творчої та педагогічної ді¬яльності І. Г. Шароєва.
Змістовний модуль 5. РЕЖИСУРА ТЕАТРАЛЬНОГО ВИДОВИЩА ПРОСТО НЕБА.
Тема 5.1. Особливості режисури масових театралізованих видовищ просто неба ( свят, обрядів, ритуалів)
Жанри і форми театралізованих вистав, свят та ритуалів просто неба. Форми та методи перекладу літературного (сценарного) матеріалу у сценічне видовище. Сценарій як втілення режисерського задуму. Використання монтажних з'єднань, музичних, чите¬цьких, хореографічних, театральних та інших виразних засобів у загальній композиції театралізованої вистави або свята просто неба. Поняття ідеї як головної думки вистави або свята. Поняття про художній образ вистави або свята. Фактори, що впливають на характер режисерського задуму вистави або свята просто неба.
Особливості просторової композиції вистави або свята просто неба з елеументами обряду або ритуалу. Вплив та особливості ігрових майданчиків на жанрове рішення свята-ритуалу або обряду та планування дії на вулиці, в парку, на площі. Виразні засоби та організація дій глядачів, учасників ритуальних або обрядових і дій у святі просто неба. Організаційно-постановча робота у святах з елементами ритуалу та обряду.
Тема 5.2. Свята та обряди як психолого -педагогічне явище
Свято і святковість. Поняття про святкову ситуацію та п пси¬хологічно-педагогічна характеристика. Святкові концепції свят та святковість. Ситуативний характер масового свята та обряду. Типи святкової та обрядової ситуації. Масове свято та обряд як соц¬ально орієнтоване, художньо оформлене масове спілкування. Поняття про святкове спілкування. Міжособисте. групове, колектив¬не, масове спілкування в святі та обряді. Ситуативний настрій, атмосфера та громадський настрій в масовому святі та обряді. Цільова установка та її реалізація в масовому святі та обряді. Сценарій як психологічно-педагогічна програма керування аудиторією. Принципи моделювання сценарію. Діяльність сценариста, режисера як педагога і психолога. Педагогічне програмування впливу на учасників масового свята та обряду.
Тема 5.3. Формування режисерського задуму масового свята-ритуалу просто неба
Створення та розробка сценарію і постановочного плану масового свята, ритуалу просто неба: підбір літературного, ХУДОЖНЬОГО, музичного, іконографічного, документального матеріалів для написання сценарної основи епізодів видовища, формування загального задуму постановки. Обробка документального матеріалу та відбір виразних засобів.
Тема 5.4. Режисура епізоду масового свята (вистави) просто неба
Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного, іконографічного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Синтез документального і художнього матеріалів та формування епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами (поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби і т. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з виконавцями номерів та учас¬никами епізоду. Художньо-образне рішення епізоду. Організації художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 5.5. Втілення режисерського задуму масового свята-ритуала просто неба
Режисура, організаційно-виконавча робота у масовому святі-ритуалі просто неба. Робота над втіленням задуму видовища: визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів. Театралізація номерів та об'єднання їх у тематичні блоки. Формування епізоду масового видовища: монтаж різножанрових номерів, масових дій, додаткових художніх засобів (світлових, музичних, художньо-декоративних і та .ін.). Розробка постановочного прийому з урахуванням єдиного стилю видовища. Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, що до випуску вистави. Репетиції з виконавцями, творчими колективами - учасниками видовища. Залучення до роботи над окремими епізодами вистави разом зі студентами профе¬сійних виконавців: акторів, музикантів, хореографів та ін. Робота з реальними героями у видовищі (епізоді). Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення видовища. Проведення генеральних репетицій та показу видовища на сценічному майданчику просто неба або вулиці, стадіоні та ін.
Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над видовищем просто неба.
Змістовний модуль 6. РЕЖИСУРА ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНОГО СВЯТА.
Тема 6.1. Фольклорний театр та його основні принципи
Визначення поняття «фольклорний театр». Види фольклорно-етнографічних свят та обрядів.
Сучасні форми фольклорно-театрального мистецтва.
Принципи сценарної розробки народного видовища (свята, вистави. обряду. гри та ін.). Синтез літературного та фольклорного матеріалу у формуванні епізоду фольклорного свята (частушки, ігри, раєшник, народна пісня, казковий та національний фольклор). Закони цілісності та стильової єдності фольклорного видовища. Зв'язок змістовної основи фольклорного свята з конкретними істо¬ричними подіями, громадськими явищами (народний святковий ка¬лендар). Принцип побудови сучасного масового видовища на фольк¬лорній основі. Виразні засоби та організація дій глядачів, учасників епізодів з елементами традиційного народного свята. Основні елеме¬нти композиції, наскрізний режисерський хід, виразні засоби. Роль перспективи у створенні фольклорної вистави (свята, ритуалу, обряду). Значення організаційних здібностей режисера для втілення ідейно-художнього задуму фольклорно-етнографічних видовищ. Специфіка роботи режисера з акторами, народними фольклорними та танцювальними колективами, ансамблями народної музики та ін.
Тема 6.2. Український народний святковий календар
Поняття про народний святковий та обрядовий календар. Ві¬дображення землеробських традицій. Зв'язок з природою. Основні свята українського народного календарю.
Тема 6.3. Символ та символіка в українських народних святах
Поняття символу та символіки. Функції та призначення символів. Символ та символіка в українських народних святах. Значення символу у створення образу свята.
Тема 6.4. Масове свято, гра та обряд
Співвідношення ігрового та реального в масовому святі та обряді. Гра та культура. Місце гри в життєдіяльності дитини, підлітка, дорослої людини. Світові концепції гри та ігрового дозвілля. Сучасне розуміння ролі гри в духовному житті суспільства. Зміст та межі використання гри в масовому святі та обряді. Гра та розваги. Гра та видовище. Гра та урочистість. Гра та ритуал. Гра та обряд. Карнавальна гра. Єдність соціального та художньо-творчого підходу до гри у масовому святі.
Тема 6.5. Особливості режисури українських народних свят
Відображення традицій та звичаїв народу. Використання обрядових, ритуальних та магічних дій. Особливості режисерсько-постановочної роботи та проведення українського народного свята в реальних просторово-часових умовах: у селищі, районному центрі, у великому місті.
Тема 6.6. Формування режисерського задуму фольклорної театралізованої вистави (свята)
Створення та розробка сценарію і постановочного плану фольклорної театралізованої вистави (свята) з елементами святкового традиційного народного дійства. Відбір літературного, фольклорного, художнього, музичного, іконографічного, документального матеріалів для написання сценарної основи видовища, фор¬мування загального задуму постановки. Обробка фольклорного, музичного, іконографічного, художнього, документального мате ріалу та відбір виразних засобів для написання сценарної основи режисерських епізодів; театралізація концертних номерів (вокальних, інструментальних, хореографічних) та об'єднання їх у тематичні блоки.
Тема 6.7. Режисура епізоду фольклорного свята
Відбір літературного, музичного, вокального, хореографічного, іконографічного, фольклорного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Синтез фольклорного, музичного, іконографічного, документального.! художнього матеріалів та формування епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами (поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньозображувальні засоби і т. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з виконавцями номерів та учасниками епізоду. Художньо-образне рішення епізоду. Організація художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 6.8. Втілення режисерського задуму фольклорної театралізованої вистави (свята)
Режисура, організаційно-виконавча робота у фольклорній театралізованій виставі (святі) з елементами святкового традиційного народного дійства. Робота над втіленням задуму видовища (свята зи-мового циклу): визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру по-становки, монтажу виразних засобів. Театралізація номерів та об'єднання їх у тематичні блоки. Формування епізоду масового ви-довища: монтаж різножанрових номерів, масових дій, народних ігор, додаткових художніх засобів (світлових, музичних, художньо-декоративних і та.ін.). Розробка постановочного прийому з урахуванням народних фольклорних традицій та єдиного стилю видовища.
Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, що до випуску вистави. Репетиції з виконавцями, тво-рчими колективами - учасниками видовища. Залучення до роботи над окремими епізодами вистави разом зі студентами-режисерами інших виконавців: співаків-акторів. музикантів, хореографів та ін. Робота з народними фольклорними та танцювальними колективами, ансамблями народної музики. Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення видовища. Проведення генеральних репетицій та показу видовища на сцені (сценічному майданчику, на площі, вулиці, стадіоні). Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над фольклорно-етнографічними видовищами.
Тема 6.9. Новаторські пошуки корифеїв українського театру у розвитку традицій народного мистецтва.
Тенденція театральності та народності в драматургічній, акторській і режисерській творчості корифеїв. Новаторські пошуки у розвитку поетичних, музичних, танцювальних фольклорних традицій українського народу у драматургічному та режисерському мистецтві М. Л. Кропивницького, М. П. Старицького, М. К. Садовського.
Тема 6.10. Режисерська діяльність Б. Г. Шарварко
Режисерська діяльність Б. Г. Шарварко та її значення для роз-витку режисури театралізованих програм, свят та вистав в Україні. Аналіз робіт Б. Г. Шарварко з фестивалів і культурних програм.
Тема 6.11. Фестивалі фольклору
Особливості складання програми фольклорного фестивалю (фестивалю традиційної народної культури). Режисура фестивальних заходів: вітання учасників та гостей фестивалю; концерти народних танцювальних колективів-хазяїв фестивалю; урочисте відкриття фестивалю; відкриття виставок народного мистецтва: конкурс народних музик: конкурс народного співу: конкурс колективів народного танцю; концерт української сучасної популярної музики, урочисте вручення нагород та церемонія закриття фестивалю.
Змістовний модуль 7. РЕЖИСУРА ІГРОВОЇ ТЕТРАЛІЗОВАНОЇ ПРОГРАМИ
Тема 7.1. Класифікація ігрових розважальних програм
Ігровий жанр - традиційний елемент масового свята, народного гуляння, карнавалу, тематичного вечора та інших театралізованих форм відпочинку. Класифікація і специфічні особливості ігор, розважальних заходів, форм відпочинку та засоби їх театралізації. Елементи ігор та розваг у масових дитячих театралізованих програмах.
Тема 7.2. Методика режисерської розробки і проведення ігор та розваг
Ігрова «вистава спілкування» - особлива форма колективної творчості. Зміст гри - діяльність у відношеннях між людьми
Драматургічна структура гри. Початок-«зав'язка», розвиток і кульмінація, «розв'язка» - фінал - підсумок змагання. Розробка режисерського задуму гри. Надзавдання гри. Підбір виконавців для участі в ігровій дії. Засоби перевтілення учасників гри в умовно-реальних ситуаціях, моделювання нових незвичайних ситуацій, які відрізняються від буденно-звичних. Організація та методична підготовка до проведення гри. Умови проведення гри. Облік специфічних факторів кожного конкретного ігрового заходу. Характеристика ігрової дії: наявність ігрового простору, наявність правил гри та добровільне погодження до їх прийняття і виконання (у святі ігрові правила виступають у якості обряду, ритуалу або церемоніалу). Основні критерії гри: а) цікавість: б) досяжність: в) корисність. Складання плану проведення ігор. Опис гри. Умови гри. Методичні, режисерські і педагогічні вказівки та зауваження до гри. Репетиції з ведучими ігор. Реквізит для проведення ігор (необхідний мінімум). Використання художнього, музичного, світлового оформлення. Театралізація ігор, естетика оформлення реквізиту. Використання слайдів, відео- та магнітофонних записів в оформленні ігор. Художнє оформлення ігрових майданчиків.
Тема 7.3. Особливості режисури театралізованих розважальних програм
Принцип побудови ігрової розважальної програми. З'язок програми з конкретними подіями дійсності або святковими подія¬ми, громадськими явищами «на злобу дня» і т.ін. Вираження цього зв'язку у конкретній тематиці, надзавданні, наскрізній дії та образі програми. Принцип тематичного відбору і використання готових концертних номерів в ігровій розважальній програмі. Театралізація як метод організації дії. художнього осмислення подій, що є основою програми. Психолого-педагогічні основи ігрового спілкування учасників конкурсно-розважальної програми.
Тема 7.4. Формування режисерського задуму театралізованої конкурсно-розважальної програми
Створення режисерського сценарію і постановочного плану конкурсно-розважальної програми (на ігровій основі за принципом КВК). Відбір ігрових моментів (фрагментів), концертних номерів для включення в театралізовану частин) програми. Розробка, театралізація ігор та монтаж ігрових епізодів.
Тема 7.5. Режисура епізоду театралізованої конкурсно-розважальної програми
Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру основного структурного компоненту тематичного епізоду. Синтез документального і художнього матеріалів та формування епізоду. Розробка монтажного '«зв'язку» між номерами ( поетичні та прозаїчні тексти, музика, пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби "і т. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з ведучими номерів та учасниками епізоду. Художньо-образне та музичне рішення епізоду. Організація художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 7.6. Втілення режисерського задуму театралізованої конкурсно-розважальної програми
Режисура, організаційно-виконавча робота у театралізованій конкурсно-розважальної програмі. Робота над втіленням задуму програми: визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів. Театралізація ігор та введення їх у тематичні (конкурсні) епізоди. Формування епізоду ігрової програми, монтаж ігор та різножанрових номерів, художніх засобів (світлових, музичних, художньо-декоративних і та.ін.). Розробка постановочного прийому з урахуванням тематики та єдиного стилю видовища. Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, щодо випуску конкурсно-розважальної програми. Репетиції з виконавцями ігор, концертних номерів, творчими колективами - учасниками програми, журі. Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення програми. Проведення генеральних репетицій та показу програми на сцені учбового театру або палацу культури, телебаченні і та.ін. Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над конкурсно-розважальною програмою.
Модуль 8. РЕЖИСУРА ТЕМАТИЧНОГО ТЕТРАЛІЗОВАНОГО ВЕЧОРА
Тема 8.1.. Тематичний вечір як форма театралізованої вистави
Художньо-образие осмислення конкретних життєвих явищ фактів, сучасної дійсності, "історій життя" сучасних героїв - важливий та необхідний аспект у режисурі тематичного вечора.
Сценарій - основоположний принцип тематичного вечора, у якому головний не сюжет, а хід - розвиток думки. Драматургічні функції музики в тематичному вечорі. Документальний матеріал у драматургії тематичного вечора. Основні види та жанрове визначення тематичних вечорів (вечір-розітовідь, вечір-портрет, вечір-рапорт, вечір-мітинг, вечір-ритуал, вечір-концерт, вечір-конкурс, ювілейний вечір, і т. ін).
Тема 8.2. Формування режисерського задуму тематичного театралізованого вечора (за вибором студента)
Створення та розробка сценарію і постановочного плану тематичного театралізованого вечора. Зв'язок тематичного видовища з конкретними подіями дійсності (історичними, міжнародними, національними, громадсько-політичними, ювілейними і т. ін). Вираз цього зв'язку у конкретній тематиці, надзавданні, наскрізній дії, та образнім рішенні те¬атралізованого видовища. Відбір та використання (за тематичним принципом) літературного, художньою, музичного, іконографічного, документального матеріалів для написання сценарної основи тематичного театралізованого вечора, формування загального задуму постановки. Обробка документального, літературного, музичного, кіно-та відео матеріалів і відбір виразних засобів для написання сценарної основи режисерських епізодів; театралізація концертних номерів (вокальних, інструментальних, хореографічних) та об'єднання їх у тематичні блоки.
Тема 8.3 Специфіка режисури масової суспільно-політичної вистави
Сценічні форми публіцистичних вистав. Визначення ідейно-тематичного змісту вистави. Формування задуму і композиції видовища. Монтаж мініатюр, фейлетонів, сатиричних памфлетів. Особливості роботи режисера з акторами та реальними героями у публіцистичному видовищі. Організаційпо-постаповочпа робота в публіцистичній виставі. Організація дії глядачів у публіцистичному видовищі.
Тема 8.4. Розробка постановочного плану режисерської
роботи студента(проект дипломної самостійної
постановки)
Обгрунтування теми свята або вистави. Розкриття ідейпо-тематичного та художнього задуму майбутньої самостійної режисерської постановки. Літературний сценарій свята (вистави) та режисерська партитура святкового видовища. Постановочний план та інша документація що до організації випуску дипломної постановки.
Тема 8.5. Режисура епізоду тематичного театралізованого вечора
Принципи вибору літературного, музичного, вокального, хореографічного та інших матеріалів для створення тематичних номерів. Розробка режисерського сценарію та створення номеру - основного структурного компоненту тематичного епізоду. Розробка монтажних «зв'язок» між номерами (поетичні та прозаїчні тексти, музика. пантоміма, хореографія, художньо-зображувальні засоби і та. ін.). Пошук режисерського рішення, принципу монтажу номерів та виразних засобів у епізоді. Репетиції з ведучими та учасниками епізоду. Художньо-образне та музичне рішення епізоду. Організація художньо-технічного забезпечення випуску епізоду.
Тема 8.6. Кіно, відео, звук, світло як виразні засоби театралізованого тематичного вечора
Використання виразних засобів документального і художнього кіно або відео матеріалів у театралізованому тематичному вечорі.
Принципи образного рішення кіно або відеоматеріалу. що використовується у тематичному вечорі. Значення музично-пошукового оформлення у театралізованому вечорі. Світлове рішення оформлення вечора як засіб створення сценічної атмосфери Роль і задачі режисера в роботі над світловою композицією.
Тема 8.7. Особливості втілення режисерського задуму тематичного театралізованого вечора
Режисура, організаційно-виконавча робота у тематичному вечорі. Робота над втіленням задуму театралізованого вечора: визначення надзавдання, наскрізної дії та жанру постановки, монтажу виразних засобів. Театралізація дій реальних героїв, тематичних концертних номерів та об'єднання їх у режисерські епізоди. Формування епізоду: монтаж різножанрових номерів, масових дій, додаткових художніх засобів (світлових, музичних, художньо-декоративних і тf.ін.). Розробка початку та закінчення вечора (пролог, епілог), постановочного прийому з урахуванням тематики вечора та єдиного стилю видовища. Створення режисерської партитури, монтажного листка та іншої документації, що до випуску тематичного вечора. Репетиції з виконавцями, реальними героями, творчими колективами - учасниками вечора. Залучення до роботи над окремими епізодами вечора разом зі студентами професійних виконавців: акторів-співаків. ведучих, музикантів, хореографів та ін. Робота з художником над створенням та втіленням задуму художнього оформлення театралізованого вечора. Проведення генеральних репетицій та показу вечора на сцені учбового театру або закладу культури, телебаченні. Аналіз теоретичних та практичних проблем, що виникають перед студентами в умовах роботи над театралізованим тематичним вечором.
Тема 8.9. Техніка безпеки під час проведення масового театралізованого заходу.
Визначення небезпечних оточуючих об'єктів. Створення плану заходів з техніки безпеки. Сповіщання органів внутрішніх справ, ДАІ, швидкої допомоги. Значення заходів з техніки безпеки для проведення масового свята.
